- вдоволення
- [ўдово/леин':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вдоволення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
просвітліти — і/ю, і/єш, док. 1) тільки 3 ос.Стати світлим, світлішим. || Зникнути під дією світла (про темряву). 2) перен. Пройнятися радістю, вдоволенням і т. ін. || чим. Виразом обличчя передати стан радості, вдоволення і т. ін. || Виразити радість,… … Український тлумачний словник
радість — (почуття вдоволення, приємність), радощі мн.; у[в]тіха (те, що втішає); відрада, розрада (те, що дає вдоволення); тріу[ю]мф (із приводу перемоги, успіху); просвіток, просвіт (тимчасове, короткочасне почуття) … Словник синонімів української мови
сяяти — сяю, сяєш, сяє, Пр. Випромінювати яскраве світло, яскраво світитися; блищати, відбиваючи світло; світитися від радості, щастя, вдоволення; виражати своїм виглядом радість, вдоволення … Словник лемківскої говірки
сяти — сяю, сяєш, сяє, Пр. Випромінювати яскраве світло, яскраво світитися; блищати, відбиваючи світло; світитися від радості, щастя, вдоволення; виражати своїм виглядом радість, вдоволення … Словник лемківскої говірки
всмак — (усма/к), присл. З насолодою, із задоволенням, до повного вдоволення … Український тлумачний словник
доїдати — а/ю, а/єш, недок., дої/сти, ї/м, їси/, док. 1) перех. Закінчувати їсти; їсти все, до кінця. 2) неперех. Їсти знову, до повного вдоволення. 3) неперех., діал. Докучати … Український тлумачний словник
задоволення — я, с. 1) Дія за знач. задовольнити, задовольняти 1), 2). 2) Почуття і стан вдоволення чим небудь; задоволеність … Український тлумачний словник
самовдоволений — а, е. Який відчуває вдоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги тощо. || Який виражає самовдоволення, свідчить про нього … Український тлумачний словник
самовдоволення — я, с. Почуття і стан вдоволення самим собою … Український тлумачний словник